Magia.com.ua

Про все таємне на одному сайті

Як підготуватися до сповіді

Бувають різні труднощі: хтось зовсім не бачить своїх гріхів, а хтось приносить на сповідь цілу списану зошит. І те, і інше — крайнощі. У всьому повинна бути міра, і потрібно цей захід постаратися пізнати з досвіду. Потрібно прагнути до того, щоб душа була спокійною, щоб совість не мучила, щоб в душі була радість.

Великим постом доречно буде згадати гріхи, вчинені протягом усього життя. Якщо вони продовжують мучити, якщо ми відчуваємо, що не в усьому покаялися або покаялися формально, неглибоко — про ці гріхи теж треба сказати. Але перш за все потрібно сказати про тих гріхах, які були здійснені нами з дня минулого сповіді. Якщо ви не вмієте пам’ятати про свої гріхи, може бути, варто їх записувати. Тільки ці записи краще ховати, щоб вони не потрапили нікому на очі. Те, що ми говоримо на сповіді, не повинен знати ніхто, крім нашого духівника і Бога.

Дуже корисно не тільки згадати все те, що було, але і ще раз перевірити себе, згадуючи заповіді: старозавітні заповіді, заповіді, дані нам для блаженства Господом нашим Ісусом Христом. Потрібно уважно прислухатися до оцінки наших дій іншими людьми. Звичайно, вони не завжди бувають правильними, але часом людина зі сторони краще зауважує наші гріхи, ніж ми самі.

Іноді те, що ми вважаємо добротою, насправді є марнотратством, то, що вважаємо ощадливістю, є скупістю. Буває, що вчинок начебто хороший, але викликаний якимось злим бажанням, і ми дуже лукаво вміємо себе виправдовувати, ми говоримо: «Ну треба ж покласти край цьому злу, треба ж зробити зауваження». Насправді нам хочеться розгніватися, розпирає нас цей гнів, а ми себе виправдовуємо. Тому потрібно постаратися глибше проникнути в мотиви своїх вчинків, потрібно всіляко викривати лукавство нашого гріховного розуму.

Іноді люди на сповіді подають записки з перерахованими гріхами. Краще все-таки гріхи свої назвати усно. Можна скласти якийсь, скажімо, конспект сповіді, можна їм керуватися, якщо ви боїтеся щось забути, але просто давати священикові листочок паперу, напевно, все-таки неправильно. Це можна зробити, якщо ви зробили якийсь дуже важкий гріх і боїтеся про нього сказати. Вже краще дати папірець з написаним гріхом, ніж взагалі про нього не говорити.

Деякі люди розповідають на сповіді занадто багато подробиць. Є й інша протилежність, теж неправильна, коли людина просто каже загальні слова: «згрішили марнославством, зневірою, роздратуванням». Треба говорити не про пристрасті, яка діє на тебе (вона діє на всіх), а про те, як ця пристрасть в тобі проявляється. Исповедь не повинна бути докладним розповіддю про ваше життя, а повинна бути покаянням в конкретному гріху, але, з іншого боку, вона не повинна позначатися одним словом.

magia.com.ua

Зараз ви знаходитесь тут:

Схожі записи: