Успіння Богородиці: історія і традиції
28 серпня щорічно християни відзначають велике дванадесяте свято торжества любові й праведності в честь блаженної кончини Пресвятої Богородиці. Все, що відноситься до слави загальної Матері всіх християн, дороге серцю кожної людини.
Успіння і Воскресіння Богородиці
Легенда розповідає, що про наближення смерті Богородиця дізналася заздалегідь. Під час молитви в Гефсиманському саду на Оливній горі до неї з’явився з цією звісткою архангел Гавриїл. (До речі, свого часу саме він повідав Діві Марії благу звістку про народження Спасителя). Розповівши про цю звістку апостолові Івану, Марія розпорядилася приготувати все до упокоєння. Незабаром сталося диво. Незбагненним чином святі апостоли по молитві і бажанням серця Матері Божої прийшли до Марії з різних місць і зібралися навколо неї. І незабаром Вона почила. Засяяв світло, і апостоли, що будуть достойні побачити славне сходження, в «трепеті стежили за ним очима, як колись за підносили з Оливної гори Господом».
Нетлінне тіло Діви Марії апостоли віднесли до Гефсиманії. За намовою первосвящеників городяни і воїни намагалися перешкодити траурної процесії. Пречисте тіло з почестями і молитвами поховали в печері. Прибулий через три дні апостол Фома не зміг попрощатися з Матір’ю Божою і дуже журився про це. Щоб втішити його, апостоли відсунули замикати печеру камінь. Сподіваючись доторкнутися до пречистого тіла і помолитися, Фома увійшов туди і побачив лише похоронні полотна. Тіло Богородиці зникло. Обговорюючи цю подію за трапезою, апостоли побачили в яскравих променях світла Пречисту Діву Марію, оточену небесними силами. І всі одностайно вигукнули: «Пресвята Богородице, допомагай нам!» Після цього не залишилося сумнівів, що труну Божої Матері став «сходами до неба». Через деякий час апостоли розсіялися по різних країнах для проповіді.
Скільки тривав земний шлях Божої Матері? Як стверджує стародавній переказ, почила Богоматір в похилому віці. Різдво Христове було на 15-му році Божої Матері. При Її похованні був присутній святий Діонісій Ареопагіт, єпископ Афінський. Відомо, що він звернений до Христа Апостолом Павлом в 52 році по Різдву Христовому, а через п’ять років був поставлений єпископом в Афінах. Теологи вважають, що в Єрусалимі він міг бути тільки в 57 році. Стало бути, Божої Матері при земному житті могло бути близько 72 років.
Пояс Пресвятої Богородиці
Згідно Переданню, пояс виткала сама Богородиця з верблюжої вовни чорного кольору і віддала апостолу Фомі. У перші століття християнської ери пояс зберігався в Єрусалимі. Святиня подорожувала, несучи позбавлення від хвороб, бід і страждань. У числі інших зцілення отримала дружина царя Лева VI Зоя. В знак подяки вона вишила реліквію золотою ниткою. Так пояс набув того вигляду, який зберігся і сьогодні.
Пояс Богородиці був принесений в дар Ватопедської обителі на Афоні в 1151 році сербським князем Лазарем. У наш час чудотворний пояс розділений на частини. Одна значна частина знаходиться в Ватопедської обителі. У дворі головного храму розташована каплиця Святого Пояси, в якій зберігається реліквія. Друга — в Влахернської церкви в Зугдіді в Грузії (в Мінгрелії), що потрапила сюди з дочкою грецького імператора Романа в кінці Х століття. За велінням Олександра I був збудована церква, де реліквія зберігається до цих пір.
Ще одна частинка пояса зберігається в Казанському соборі Санкт-Петербурга, подарована собору на вічне зберігання в 2011 році. Є частина святині і в Москві — в храмі Іллі Пророка буденного у бокового вівтаря апостолів Петра і Павла. Храм знаходиться в 500 мектрах від храму Христа Спасителя в 2-му Обиденском провулку, 6.
Святі пелени Богородиці
Літописи зберегли звістка про імператрицю Пульхерии. У V столітті вона будувала в Константинополі храм, присвячений Богородиці. Пульхерія вирішила розшукати тіло покійної Божої Матері. Великий Іоанн Дамаскін у своєму трактаті про Успіння Богородиці свідчить, що Пульхерія звернулася до Ювеналію, Єрусалимського патріарха, з проханням про пошуки. Патріарх відповів, що це не представляється можливим, і розповів про те, з чим зіткнувся апостол Фома. Тому Ювеналій надіслав імператриці збереглися похоронні пелени. Пульхерія помістила їх в спеціально виготовленій раку в побудованому храмі. За час свого правління королева побудувала в Константинополі ще два храми, і кожен з них був теж пов’язаний з Богородицею: в Халкопратійському храмі зберігався Її пояс, а в храмі Матері Одигітрії — ікона, іменована «Влахернському Божа Матір»